Україна має два моря з мальовничими узбережжями та унікальними місцями для відпочинку і оздоровлення. У нас вистачає також архітектурних, історичних та культурних пам’яток – є що глянути і чим вразитися та надихнутися. Виглядає, що ми цілком могли б скласти конкуренцію, наприклад, туристичній Туреччині. Чому ж не складаємо?

24 канал запитав у експертів і проаналізував – що заважає наздогнати і перегнати Туреччину та в якому напрямку взагалі варто розвивати туризм і що для цього треба.

Україні не стати Туреччиною, – Нефьодов

У бесіді з журналістами у травні цього року перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов запевнив, що найближчі 5 і навіть 20 років туризм в Україні не стане головним рушієм зростання ВВП і прибутків українців. І вже зовсім не вірить він у перспективу, що Україна здатна хоча б наздогнати по туристичному напрямку Туреччину.

Серед інших аргументів «проти» заступника міністра такі: невирішені питання з транспортом, замість набережних – кошмар, доріг немає, кожна друга будівля – недобудована.

Опитані 24 каналом експерти загалом погоджуються з заступником міністра. Проблем в туристичній галузі у нас чимало.

Чим ми гірші за Туреччину

Директор туристичної компанії «Свіжий вітер» Олександр Яременко у коментарі 24 каналу порівняв Україну і Туреччину в цифрах.
Відпочинок в Одеській, Миколаївській, Херсонській області в готелях, яким важко присвоїти зірковість, з 3-разовим харчуванням коштуватиме в середньому 600-800 гривень з людини на добу. За 7 днів це 5600 гривень.

Транспорт в обидві сторони: в середньому 1200 гривень.
Додатково: шезлонги, парасольки на пляжах 100 гривень * 7 = 700
Витрати на пляжі: соки, морозиво і розваги близько 300 гривень * 7 = 2100.

За підсумками отримаємо: 5600 + 1200 + 700 + 2100 = 9600 гривень з людини за 7 днів.

При цьому не гарантоване чисте і тепле море, наявність води в номерах, чистоти пляжу і якість харчування, – уточнив експерт.

Відпочинок в Туреччині в готелі економ-класу за програмою харчування «все включено» з повністю обладнаними пляжами, басейнами і водними гірками, зі SPA центрами і анімаційними програмами, включаючи переліт, страховку і трансфер в середньому коштує від 12-14 000 гривень з людини. Є й дешевші варіанти.

Тому навіть українські туристи обирають Туреччину чи не частіше за Херсонщину та Одещину. Для іноземців, які звикли до сталого сервісу, вибір очевидний.

Головний редактор журналу «Український туризм» Юрій Самойлов у коментарі 24 каналу порівняв інше: у нас сезон коротший, довжина морського узбережжя менша. Щодо кількості культурно-історичних принад – тут Туреччина й Україна перебувають приблизно в рівному становищі. Хоча наші принади у світі менш «розкручені» (наприклад, 4 із 7 Геродотових Чудес світу розташовані саме на території сучасної Туреччини), але це вже питання промоції й маркетингу.

А от по транспорту – ми знову програємо.

«Наразі в Туреччині діють до десятка авіаційних лоукостерів, що здійснюють рейси як всередині країни, так і за її межі. Швидкими темпами будуються швидкісні залізничні колії та автобани. В Україні, на жаль, немає нічого подібного,»
– відзначив Самойлов.

Народний депутат, голова підкомітету туризму та курортів ВРУ Анна Романова у коментарі 24 каналу акцентувала на головних «плюшках» для туризму у Туреччині: там ще з 1982 року діє закон «Про сприяння туризму». Він запроваджує реальні податкові пільги для національних інвесторів, що будують великі готельні комплекси. При цьому держава суворо контролює якість сервісу. Діють величезні штрафи за порушення прав туристів. Крім того, Туреччина дає дотації для авіакомпаній та круїзних лайнерів за кожного привезеного іноземного пасажира. Тож возити туристів у Туреччину – вигідно.

Туризм і держава Україна

Держава Україна пустила проблеми туризму на самоплин, кажуть фахівці. Провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Андрій Мартинов відзначив 24 каналу, що Україна не може стати успішним туристичним брендом тому, що з 1991 року жоден державний орган систематично не займався розробкою стратегії державної політики в цій сфері. На заваді приватній ініціативі у туристичному бізнесі залишаються хронічні проблеми з регуляцією бізнесу взагалі. «Спроби познайомити європейців із Україною припали на Євро-2012. Але після того гібридна війна з РФ створила Україні в Європі не зовсім привабливий з точки зору мирного туризму імідж. А ніша екстремального туризму є не дуже великою», – уточнив він.

Олександр Яременко наголосив на необхідності державної програми розвитку (що показує досвід Туреччини, Єгипту і т.д.). Те саме стосується і законодавчої бази. Зокрема – потрібна регламентація взаємовідносин всіх учасників ринку.

Туризм і законодавство

Щоб хоча б у віддаленій перспективі (20-30 років) Україна могла б зрівнятися з Туреччиною стосовно туристичної галузі, вже сьогодні необхідно здійснити низку заходів, пояснив Юрій Самойлов. Перше – ухвалити закон «Про пріоритетність розвитку туристичної галузі» та добитися безумовного його виконання. (Нагадаємо – подібний в Туреччині діє з початку 80-х років минулого століття).

Анна Романова зазначила – у нас вже півтора року як в парламенті зареєстровано законопроект «Про туризм», про знижений ПДВ для туристичної індустрії – а віз і нині там.

Самойлов уточнив – за відсутності законодавчої бази українська туристична галузь є непривабливою для зовнішнього інвестора. Приклад – історія з естонським інвестором, який мав намір вкласти кілька мільйонів євро в реконструкцію туристичної інфраструктури селища Затока. Але в справу втрутився місцевий криміналітет, який вимагав «викуп». Інвестор втрапив у вкрай неприємні «розбірки», а Україна не мала змоги захистити його інтереси. Затока втратила свій шанс. Естонський інвестор не зробить «бізнесу по-українськи» гарної реклами.

Альтернатива морському туризму

Та нам необов’язково наслідувати Туреччину. Маємо свої «родзинки». Бо хто сказав, що туризм – це лише пляжний відпочинок?

Анна Романова вважає, що наші перспективи – це оздоровчий туризм, гастрономічний, фестивальний та екотуризм. Останнім часом дуже популярним став туризм у Чорнобильську зону.

Олександр Яременко ще бачить перспективу у розвитку пішохідного туризму, екскурсійно-історичного та медичного. Для цих напрямків, каже, є туристичний ресурс або інфраструктурні елементи, які можуть бути легко задіяні.

Що дасть розвиток туризму Україні

Відмовлятися від розвитку туризму, зважаючи на існуючі проблеми, не варто. Треба вирішувати всі проблеми, погоджуються експерти. Це дуже перспективна для України галузь, вказав Максим Нефьодов. Вона може зрости і в 5, і в 10 разів. Але для цього потрібно добряче попрацювати. «Якогось «вжух-методу», щоб під Одесою чи під Маріуполем з’явилися супер-курорти – не існує», – зауважив він.

Туризм створює інфраструктуру, дає робочі місця і податки не тільки безпосередньо з туризму, а й із суміжним сегментам: страхова медицина, продукти харчування та громадське харчування, будівництво, освіта (програми підготовки ліцензованих екскурсоводів, менеджерів, бухгалтерів), транспорт, пояснив Олександр Яременко. Тобто туризм дає мультиплікаційний ефект на економіку країни і регіонів.

Трохи туристичного оптимізму

Доцент «Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана» Павло Сацький у коментарі 24 каналу зауважив, що Україна все ж здійснила певні важливі кроки для реалізації власного туристичного потенціалу.

Детальніше->